Так хочеться щастя,
аби хто вдихнув,
Так хочеться раю,
у затінку дум,
У стиглих вишнях
літнього кохання
Такого, щоб аж
заздрило світання.
Навіщо нагадав
мені про те,
Щасливе, веселкове,
золотаве,
В зелених горах
зрощене кохання,
І молодість квітучу
у гаях.