Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Oxana Levina: Лист Анни Ярославни королеви Франції батьку - князю Ярославу Мудрому - ВІРШ

logo
Oxana Levina: Лист Анни Ярославни  королеви Франції батьку - князю Ярославу Мудрому - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Лист Анни Ярославни королеви Франції батьку - князю Ярославу Мудрому

ЛИСТ АННИ ЯРОСЛАВНИ КОРОЛЕВИ ФРАНЦІЇ КНЯЗЮ ЯРОСЛАВУ МУДРОМУ, БАТЬКУ…
                   (Монолог)
                                                 Ой, благала, батечку, та не віддавай
                                                 Ти мене за нелюба в дальній , чужий край…
                                                                 (Із старовинної пісні)
Все! Зникніть, слуги. Час лишіть тіням.
Я в сутінках з минулим розмовляю.
Лечу думками кланятись батькам…
Які ж вони? Чи я їх упізнаю?

Вже двадцять літ корону тут ношу.
Від нелюба я виховала сина.
Нещасна як дружина, все ж ходжу,
Я гордо, бо французька королівна.

Твій, батьку, лист до мене завітав
З гінцем, що рідну мову вніс в палату.
Як хочу, щоб мене ти обійняв,
Мій мудрий батьку, Ярославе, князю, тату..

Запитуєш ти в мене: «Як живеш?»
Чи ж можу правду я тобі сказати?
   Тут мріють лицарі взять шпагу за ефес,
Не як у нас – історію читати.

Тут войовничий дух в віках бринить.
Мій Генріх теж любив походи, січі.
Та нині наказав всім довго жить,
З хворобою в сутичці войовничій.

Нарешті буду вільна я… Одна.
Хоч звикла я за двох нести корону.
Тепер корону лілій одягне 
Мій син, Філіп Вродливий , слава Богу!

Вродливим звуть, бо гарний, як і я.
Як, батьку, ти – з дитинства пам’ятаю…
Він королеву завтра в дім введе –
Теж не кохану – королі не вибирають.

Запитуєш ти, батьку,  як вчинив,
Чи мудро, чи можливо зажорстоко,
Що в юності з коханим розлучив,
Забравши долю, щастя і мій спокій?
Я знаю так потрібно для Русі…
Для Києва, міцної влади князя.
Всі вороги упали твої ниць,
Бо зять –король французький, всім на заздрість.

Якби ти знав, як тяжко жити з цим,
Коли із друзів тільки заздра свита.
Єдина радість й гордість – це мій син,
І я стою, неначе з моноліту.

Ховаю сльози… Душу під замок
Я заховала в лютій самотині.
Один Господь торкавсь моїх думок,
І тільки він чув розпач мій,  і стіни. 

Сьогодні  я вдова своїм життям,
Та королева цілої країни.
Шкодую, та нема вже вороття,
Щоб повернути юність із руїни.

Для вас найперше влада! Ви – мужі!
А жінці буть коханою найвище!
Хоч менестрелі шлють мені вірші ,
Я про кохання мріять можу лише.

Я вийшла з склепу Генріха й скажу
Своєму сину – нині вінценосцю,
Що вірність його батьку не несу,
Я дорожу життям, що є під сонцем.

Лишилось скільки? Десять років? П’ять?
Чи день, чи два? – Кохана бути хочу!
А бути королевою сердець,..
Але самотньою… – це доля нежіноча.

«Величносте!», - народ мене гука,
Й чека моєї мудрої поради.
Не зможе в мені жінку поховать
Ця королівська і жорстока влада.

Величносте!? Та хай все пропаде!
Я двадцять літ жила з старим і кволим,
Огидним, не коханим ні на мить!
Кохання є! Й любов в мені говорить!

Але гінець чека мого листа…
Та правди батьку написати я не можу.
Я – жертва, та йому допомогла
Зміцнить кордон Русі, во славу Бога.

Я напишу так: «Князю Ярослав!
Я вдячна твоїм мудрим білим скроням.
Найвищий жереб серед всіх держав
Бути у Франції царицею на троні.

Вчинив ти мудро. Вдячна я за це.
Я горда, що родину Капетінгів
Продовжить внук твій – гарний він лицем,
Душею вдався в Київських князів він.

Вам шлем коштовності у дар і син, і я,
І рукописну Біблію для храму.
Навік з тобою кров, й донька твоя,
Суть королева – Анна Ярославна!»

Ну, от і все! Хай зникнуть тіні всі!
Лети, слуга, з листом у княжий Київ.
Я буду нині вперше йти у світ
Без тягарю і примх корони лілій.

Я до кохання йтиму, до очей,
Які мені дали для злету крила.
Хоч й сотні б літ царицею була,
Жила б я марно як не полюбила.

ID:  645052
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 18.02.2016 23:07:09
© дата внесення змiн: 18.02.2016 23:07:09
автор: Oxana Levina

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1049)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Марко Кайдаш, 03.04.2016 - 21:46
...Чудово і... пізнавально навіть для мене!.. clapping sty101 flowers Бажаю подальших
успіхів і прихильності поетичної Музи...
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: