Потрібно лиш промовити її ім’я
І ніби кровю стежина попливла
І не побачать цього не рідні ні сім’я
Якою не щирою вона була
Та заговорить місяць і весна
Про чиїсь не стримні почуття
Якою зимовою вона була
Та те що байдуже їй було чуже життя
Та в когось ще жива надія
Попри зламану на завжди віру
Та ще буде не забутня та подія
Яка поверне нам ще й віру
6 03 2015
