Перший сніг
Перший сніг укрив
землю грудневу,
Платком білим
заквітчаним в зорі,
І злилася Земля
із зірками,
Із верхів`ям лісів
і стодолів.
Зимна ніч опоясана
снігом,
Зимний вітер з серпанком
на небі,
Тиха ніч перше грудня
спіткала,
Вже зимовим морозом
щипала.
Лиш щипає гілля
ще не звичне,
Тонке, мокре, ламке
і холодне,
А попереду ще
усміхнеться,
Нам зима у рясній
хуртовині.
Ще кружтиме степом
і гаєм,
Ще кидатиме сніжки
пухнасті,
Й попаде тоді холод
за комір,
А їй смішно нас
дивувати.
Дивувати із року
в рік, снігом,
Дивувати в сон
зморене поле,
І красою ліси
оповиті,
І співає на вітрі
тополя.
Що співає, не знаю…
Гілля б`є мені в шибку
морозну рукою,
Щось шепоче, і я засинаю,
В сон зимовий вночі поринаю.
Сплять сповиті снігами
кургани,
Голуби тихо сплять
під дахами,
І домашні коти біля
печі,
У теплі замуркочемо
тонуть.
ID:
625487
Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата надходження: 02.12.2015 10:04:57
© дата внесення змiн: 02.12.2015 10:26:06
автор: Людочек
Вкажіть причину вашої скарги
|
