Перший сніг

Перший  сніг

Перший  сніг  укрив  
землю  грудневу,
Платком  білим
заквітчаним  в  зорі,
І  злилася  Земля
із  зірками,
Із  верхів`ям  лісів
і  стодолів.

Зимна  ніч  опоясана
снігом,
Зимний  вітер  з  серпанком
на  небі,
Тиха  ніч  перше  грудня
спіткала,
Вже  зимовим  морозом
щипала.

Лиш  щипає  гілля  
ще  не  звичне,
Тонке,  мокре,  ламке  
і  холодне,
А  попереду  ще  
усміхнеться,
Нам  зима  у  рясній
хуртовині.

Ще  кружтиме  степом  
і  гаєм,
Ще  кидатиме  сніжки  
пухнасті,
Й  попаде  тоді  холод  
за  комір,
А  їй  смішно  нас  
дивувати.

Дивувати  із  року
в  рік,  снігом,
Дивувати  в  сон  
зморене  поле,
І  красою  ліси  
оповиті,
І  співає  на  вітрі
тополя.

Що  співає,  не  знаю…
Гілля  б`є  мені  в  шибку
морозну  рукою,
Щось  шепоче,  і  я  засинаю,
В  сон  зимовий  вночі  поринаю.

Сплять  сповиті  снігами
кургани,
Голуби  тихо  сплять
під  дахами,
І  домашні  коти  біля  
печі,
У  теплі  замуркочемо  
тонуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625487
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.12.2015
автор: Людочек