осінь медоносна стоголоса
дзвінко стука молотом в горнило
квіти загубилися у росах
листя що опало й перегнило
і каміння просто як каміння
їх безжально сіре існування
ніц не змінить все таки не змінить
на шось ліпше просто сподівання
диха ніч в потилицю безсило
день почнеця ранніми птахами
що дрімають склавши на ніч крила
на дахах в дахах попід дахами
