Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Лох Луйбе - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Заходбте.... ![]() ![]() ![]() Променистий менестрель, 16.06.2015 - 15:19
Який же чудовий верлібр виплив з під вашого неперевершеного пера в це літнє безкрає зелене море святого світлого творіння Бога - квітів...Настрою Вам і здоров'я!!! Всього всього))))))))))) ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Приємно тримати такий відгук! ![]() ![]() ![]() Леся Shmigelska, 07.06.2015 - 10:17
І вірші мої кострубаті – вітрилами,І сон як смерть..........і цим так багато сказано.... Віталій Назарук, 07.06.2015 - 08:00
Жити, любити життя,любити свою землю, любити світ - це і щастя людини!!! Чудові Ваші твори! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! ![]() ![]() ![]() Олекса Удайко, 06.06.2015 - 15:19
![]() ![]() ![]() Якось загляньте, Шоне: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494987 zazemlena, 06.06.2015 - 12:27
заміри сьогодення змінились...нас бентежать уже не неймовірні пригоди далеко від батьківщини, а неймовірний мікросвіт, що оточує, що дарує почуття щастя і підкреслює собівартість, який тільки вмілий споглядач може осягнути як макросвіт своєї долі ![]() ![]() ![]() Микола Серпень, 06.06.2015 - 08:38
Все намагаюсь розгадати природу Вашої, такої неймовірної, поезії. Хто з нас колись не пірнав у траву і не задихався від охоплюючих при цьому почуттів. Але знайти спосіб сказати про це, і так щемляче, і ніби ні про що. Ваші епіграфи, як мітки - до якої границі відчуттєвого пізнання буття уже хтось доходив, і Ви ніби-то кожен раз пройдете трохи далі... ![]() ![]() ![]() ![]() ЛІРИК, 06.06.2015 - 00:52
а я про іншого лоха подумав)) трохи стилістика міняється в порівнянні з минулорічними зразками.але манера письма- недосказаність. тихий смуток. яскравість є. такий термін є - впізнаваність. бо на літклубі колись казали - оригінальність мислення. ![]() ![]() |
|
![]()
|