Перестигле кохання репається, мов груша.
Чуєш, довго не можна чекати!
Я прийду і навмисно твій спокій порушу.
Твої груші достиглі буду зривати.
А для тебе цілунків вишні -
Хіба не розкіш?
Ти упився вишневим вином,
Я від меду грушевого мліла.
Я ж уранці босоніж для тебе збирала росу!
Я ж для тебе була! Я нічого собі не хотіла.
