Так, ти - іди, а я залишусь тут,
Плекатиму усі наші надії.
Мої слова - птахи, бо на вітру,
А вчинки, як примари - їх нема на ділі.
Так, ти - іди, мені залиш печаль,
Навіяну моїм гнилим мовчанням.
Ті спогади - безсоння по ночам,
Ті спогади - тепер моє навчання.
Так, ти - іди, в далекії світи,
У ті краї, де ми не будем разом,
Хоч кращого притулку мені не знайти
За серце, твоє серце, що країв щоразу.
Так, ти - іди, незвідана краса,
Пробач за все, що я робив нездібно!
Так, ти - іди, я не тримаю зла,
Як і тебе... коли це було так потрібно...
