В кожного з нас є свої в житті герої,
Для когось, можливо, це коміксів супергерої,
Але для мене це ті, хто вбити можуть без зброї,
Ті, хто лиш словом зруйнують неприступні стіни Трої!
Набої у думках їх не закінчаться ніколи,
Вони житимуть завжди, і перейдуть найстрашніші гори,
Відколи вони почали жити по колу!
Від розколу душі врятуює вас їх спів у ваші голові!
Ваші долоні не схолодніють, адже сила у слові...
Проте не порушуйте правил цього життя...
Бо від суду Лінча вам не допоможе навіть шосте чуття!
Почуття ще не зникли, душа рветься на волю,
Але я пройду цей шлях, попри жагу до болю!
Волю та бажання жити в мене не відберуть...
Мої крила віднині готові летіти...
А ті, хто заважтимуть - помруть!
