Я б знов писала б лист до Миколая -
Простила б нові іграшки, ляльки,
Та вже ми поховали в домовині
Дитячі щирі, раннії роки…
Я б знов писала б лист діду Морозу,
Та вже б благала миру і добра,
Просила б щастя у своїй країні,
Щоб мама все усміХнена була..
Та зараз коли ця брехня позаду,
І вже у Попелюшки північ йде,
А казка зрідка стукає у шибки
Хотілось би повірити у все:
У те, що надворі не буде зливи,
Що добре завжди переможе зло,
Що люди не бувають лицеміри,
Як любиш – щасливий завжди.
Та знову б"юсь в прозору тінь реалій-
У все що завжди вірити й жили-
Усе це переробки чиїхсь марень,
Усе це лиш задумки для мети.
І так в житті все хочеться зробити,
Щоб знов дитяча казка ожила,
І знов з думками архітектора поета,
Крокую мимоволі в майбуття .
