Все починалось рік тому.
Зібралась молодь на майдані,
Бо прагнули в Євросоюз.
А що лишилось? Лиш Небесна Сотня парубків,
Що "розігнав" їх Янукович.
А зараз йде війна, нікому непотрібна!
Багато що змінилось.
І Крим анексували до Росії.
Вмирають наші хлопчаки
Від рук сепаратистів.
А наказав їм той, що у Кремлі сидить.
Кричить він, що нема бойовиків Російських на Донбасі.
Та нам відомо, що кров синочків наших на його руках.
Там брат на брата...
Та ні!
Давно вже втратили весь сенс слова оці.
Є лиш Героям вічна Слава!
...Бо то не брат, що йде вбивати бо так сказав отой проклятий.
Всім докажем,
Що падаєм ми на коліна лиш тоді,
Коли цілуєм Українськи прапор,
І батькам вклоняємось додолу!
Й настане мир, я вірю!
Й повернуться додому ті, що залишилися живі!
І обіймуть матусю, жінку та дітей.
А ті, що полягли за нашу долю,
Вже ангелами глядітимуть з небес...
