Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Антоніна Грицаюк: Собача любов - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Серафима Пант, 12.12.2014 - 17:55
![]() ![]() ![]() Сидять дід з бабою, розмовляють: - А пам'ятаєш, жінко, ми, коли були молоді, домовились, що якщо хтось зрадить - відкладе одне пшеничне зернятко. Я думаю, що настав час ці зернятка перелічити, - виймає з-під столу платочок, а вньому кілька зернят,- пробач мене, старого дурня - гріхи молодості...А де ж твої? -Нема! - Як нема???? ( в думках картати себе почав). - Ну нема. З чого ж я тобі все життя кашу варила? ![]() Антоніна Грицаюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Молодець баба дід з голоду не пропав! ![]() ![]() ![]() Антоніна Грицаюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сміх - продовжує життя! Побільше посміхайтесь! ![]() ![]() Зоя Журавка, 11.12.2014 - 15:51
Одна біда у всіх. Гарний і мудрий вірш. Дякую, прочитала з задоволенням. ![]() Антоніна Грицаюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, що сподобалось! ![]() |
|
![]()
|