Життя іде невпинним шляхом,
І все у нас вже по заді,
Я точно знаю- ти невдаха,
Чого ж завидуєш мені?
Усе на зло,усе з злобою,
Несеш у хату ти, в наш дім,
Котрий колись гордивсь тобою,
А зараз ти чужий у нім.
Чужий! Та хто у цьому винен,
У цьому лиш твоя вина,
Ти бісивсь з жиру,час не спинний,
Тебе він добре наказав.
Хотів ти безладу,сваволі,
Хотів розпусти і брехні,
Одержав все своє у долі,
Та щастя ти і не зустрів.
Ти не зустрів,і не зустрінеш ,
І це я бачу наяву,
Тебе іще накаже доля,
За сльози,глузд і за журбу.
За те що мстився своїм дітям,
Дитинство спортив їм,життя,
Жаліти будеш ти ,жаліти!
Це обіцяю тобі я !