ЖИТТЯ ІДЕ…

Життя  іде  невпинним  шляхом,
І  все  у  нас  вже  по  заді,
Я  точно  знаю-  ти  невдаха,
Чого  ж  завидуєш  мені?

Усе  на  зло,усе  з  злобою,
Несеш  у  хату  ти,  в  наш  дім,
Котрий  колись  гордивсь  тобою,
А  зараз  ти  чужий  у  нім.

Чужий!  Та  хто  у  цьому  винен,
У  цьому  лиш  твоя  вина,
Ти  бісивсь  з  жиру,час  не  спинний,
Тебе  він  добре  наказав.

Хотів  ти  безладу,сваволі,
Хотів  розпусти  і  брехні,
Одержав  все  своє  у  долі,
Та  щастя  ти  і  не  зустрів.

Ти  не  зустрів,і  не  зустрінеш  ,
І  це  я  бачу  наяву,
Тебе  іще  накаже  доля,
За  сльози,глузд  і  за  журбу.

За  те  що  мстився  своїм  дітям,
Дитинство  спортив  їм,життя,
Жаліти  будеш  ти  ,жаліти!
Це  обіцяю  тобі  я  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537086
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: oskar