Боюсь дивитися в твої пусті зіниці.
Куди ти йшов і де твоя дорога ?
Стояв на місці й заблудився.
Застиг біля колись свого порогу.
Колись свого — тепер навік чужого.
Завели в нетрі дороги з кокаїну.
В очах застигли смуток і тривога.
Ти димом душиш душу спорожнілу.
Вино вливаєш в горло, кашлем дерте,
В легені запускаєш сизий дим.
Біжиш від себе у обійми смерті.
Ти все згубив.
Ти вже один.
