Я не знаю де ти зараз, поруч, можливо в сусідні квартирі,
можливо в інші країні, де так тепло, і шепочуть хвилі.
Чи можливо прокинулась, або дивишся на захід сонця,
п'єш запашну каву, їси смачний торт, наче іменинниця.
Чи ти в авто, або в пустому трамваї, чи на лавці в парку,
гуляєш з друзями, спускаєшся ліфтом, ховаєшся від дощу.
Переходиш дорогу, спішиш, смієшся або сумуєш,
говориш з батьками або весело з подругою пліткуєш.
Я не знаю де ти, за якими дверима, в які галактиці шукати,
можливо взагалі не існуєш, і немає сенсу чекати.
Можливо ти поруч, зараз зі мною це читаєш,
можливо ти ніколи в моє життя не завітаєш.
Я не знаю де ти, в якому світі ти цвітеш,
можливо ти ангел, моя надія, чи спогад, вмить і втечеш.
Я лиш знаю що навіки, в моїм серці пустота,
що не найти такі квіти, які б не бачила вона.
