"… у таборах смерті побіля крематоріїв… примушували грати
струнні квартети, поки відбувався цей жах.
І люди, на кого цей жах також чекав, мусили грати.
Вони грали класичну музику, поки їх братів вбивали і спалювали…"
Леонард Коуен
Триптих "Dance Me To The End Of Love"
Зойк непередаваний ізнов тебе збудив,
тупіт босоногий та біди речитатив, -
жерло вп'ять роззяплене, чекає на покорм,
б'є вогнем пекельний горн.
Чуєш, Иєрохем знов до скрипки заходивсь -
посміхнися ж, мила, і в останню путь зберись!
Музика вступа урочно, гейби в нас ралець.
Я запрошую. ТанЕць!
Хай собі клопочуться. Огнь. Звідси не втечеш.
Дай, зірву вереття, оголю твоє плече.
Ніц нема безпечніше, як в смерті під крилом…
Танець!
En tournant! Aplomb!
Випростай пожаду, най нам вільно долюбить!
Персів твоїх мармур у танку палахкотить, -
кінь востаннє здибився, як обеліск красі…
Танець у чаду… в ясі!
Вище ногу, дівчинко! Байдуже, най глядять.
Хіть поганська їхняя та й мертвий їхній згляд!
Ангелиний лик твій сяє, як гора Сінай.
Танец! Ідемо за край!
Поведи від хори та й до ярі Маріам.
Осяйни воріття в крематорій… Чи пак – в храм!
Поміж дроту тіло оксамитне пошматуй,
до кінця життя - танцюй!
Ні, вона не плаче, моя люба, а горить,
та віола тьмарена, остання наша скрипка…
Зойк її вбиває душу ще й збиває ритм.
Танець! Чорт її бери!
Хочеш, я гукну, щоби змінили скрипаля?
Не тряси так стегнами, - стривожиш немовля!
Дай листком оливковим торкнусь відрадних уст…
Танець, танець, мій котусь!
От уже й розгорнуто звій нашого життя, -
доньку ненароджену знесем у воріття.
Не минула чаша ця, то пий, не проливай.
Отче! Прочиняй нам Рай!
Ти боїшся, крихітко? Іди на рамено, -
злоті твої кудрі чадом смрадним скопчено…
Яхве позір гнівний у огні ослонить нас.
Ну ж, ходімо! Водночас!
Вільні асоціації за твором Леонарда Коуена "Dance Me To The End Of Love"
Для тих, хто не бачив, - посилання:
http://www.youtube.com/watch?v=7pA5UhNaYw0
та зрозуміло ж! наважився розмістити лінк, бо тема (Вільні асоціації за твором Леонарда Коуена) - згадана у Вашому творі. Дякую! (п.с.с. а сам лінк не працює)
(((((Лишь от врага придет покой, ))))
((Лишь преступленья не презренны, ))))
Це випадково?
Вірш небачено сильний,глибокий...щось у ньому таке...ніби раптом найвища нота,досягнувши найвищої чистоти звучання,раптом обривається,схлипнувши...
Наплела,одним словом.Зупинюсь.
Еkатерина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нє, це задовго до Війона, вже роки чотири як написано. Війон - захоплення останнього року.
Тут нема запозичень. Наскільки взагалі про це можна балакати - адже все вже кимось сказане.
На мене той кліп справив пекельне враження. Це мав бути триптих, ще є російською, а третя частина щось не далася, так у чорнетках і лежить.
