Ви замислювались скільки навколо нас ще вчора ходило, бігало, дихало різних людей, а сьогодні їх менше? Не помітили? Ну звісно. Хто ж звертатиме увагу на якогось там стотисячного мешканця місця, який предстане з хвилини на хвилину перед очі Господа і дасть відповідь за свої гріхи. Ну і добрі вчинки - також. Ми замовляємо пам'ятники, місця на кладовищі і нетверезого свщенника з кадилом (прости мене, Боже, за такі слова, але це правда і дуже часто),плачемо ідучи за труною.А люди то ще живі.Їхні душі посеред нас, вони дивляться зверху і знизу, і збоку.Вони не хочуть бути похороненими заживо,вони приходять до квартир,де раніше мешкали, і намагаються там залишитись у речах,у музиці на дисках,у відкритому вікні і замученому погляді матері. Пам'ятайте про них. І не тільки тим,що ставите свічки у церквах.А тим, що зберігаєте їх образ у своєму серці.
