Життя породжує питання,
І важко інколи знайти
Ту відповідь чи порівняння,
Які давно шукаєш уже ти.
Де та любов оспівана піснями?
Загубилась в зраді і брехні?
А може це лише навіяна книжками,
ілюзія, яку придумав я собі.
І вже підкрався сумнів чи існує,
А якщо так то де її знайти?
Насправді любов є – її життя дарує,
Лише дозволь їй в серце своє увійти.
Хіба не бачиш ти любові в тому,
Як до Сонця рветься квітки пелюсток
Коли її відчуєш в серці свому,
Вона буде і в щебеті пташок.
Любов є в музиці що надихає,
Вона у наших вчинках і словах.
Любов як є, то вже ніколи не зникає,
ЇЇ поети виражають у віршах
Любити можна завжди, щохвилини,
Любити можна всюди де б не був.
Лише поглянь на усмішку дитини,
І ти побачиш в ній усе що вже забув.
Любов усюди і завжди буде з нами,
І бачити її навчила мене ти.
Це точно не ілюзія навіяна книжками,
Бо я її знайшов і хочу зберегти.
Та все в житті не дуже просто – знаю,
І любити важко інколи також,
Бо не завждИ на фразу” я тебе кохаю”
Я чую в відповідь “і я тебе також”
І квіти на столі даровані не мною,
І замовчали іншим поціловані уста.
Здавалось рай накрився вже пітьмою,
А в серці утворилась пустота.
Та це лиш мить, і дуже скоро знов
Побачу рай а в ньому сонце і весну,
Бо в серці тім де посилилася любов
Ніщо не може утворити пустоту.
Дуже насичена робота, багатозмістовна, дуже цікаві думки щодо любові, особливо сподобалось:
"Бо не завждИ на фразу” я тебе кохаю”
Я чую в відповідь “і я тебе також”"
10755701 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
