Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Країна білого неба - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 21.02.2015 - 10:19
Такі слова починаєш по-справжьому розуміти, коли зустрічаєшся з подібним віч на віч ![]() Serg, 21.02.2015 - 03:28
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Ця Ваша, Шоне, палітра кольорів така близька нам, особливо зараз... Ось, не витримав і спробував відтворити: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561242 ![]() Леонід Ісаков, 31.03.2014 - 13:10
І все ж будемо оптимістами. На теперішньому "теплого попелу" розростеться зелений райський сад. ![]() Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я оптиміст... Будемо сподіватися! ![]() ![]() ![]() Ірина Хміль, 24.03.2014 - 12:52
Дуже вдалими художніми засобами Ви донесли весь трагізм і горе війни, в якій би країні вона не відбувалася...
Любов Вишневецька, 24.03.2014 - 12:23
Ми просто жили, а вони до війни готувалися...... Готувалися нас убивати....... ![]() ![]() ![]() Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так завжди буває... Вороги приходять неочікувано... ![]() ![]() Vita V-D, 24.03.2014 - 12:16
![]() Крилата (Любов Пікас), 24.03.2014 - 11:15
![]() ![]() ![]() Так хочеться світла, радості! Але маємо те, що маємо. Мусимо з цим собі давати раду. Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сумні часи... Але треба жити і вирити.... ![]() Лоредана, 24.03.2014 - 10:52
Так, ми думали, що в нас таке неможливо. Самі ж приспали свою пильність... дорого доводиться платити! ![]() Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це в багатьох країнах так було... Війна завжди приходить неочікувано - як і кожна біда... ![]() Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Для мене найважливіше саме слово "правдиво".... ![]() Микола Серпень, 24.03.2014 - 06:05
Ваша правда, це страшніше ніж можна думати. Війна забирає душі і, на жаль, всі мусять стати людьми без облич. Тому так ненависні перші, котрі це несуть... ![]() ![]() ![]() ![]() Алексей Мелешев, 24.03.2014 - 02:51
...Люди з порожнечею всередині,Навіть не орки, не морлоки, А, може, й зовсім не люди, Тому вбити їх неможливо, Недоречно ховати у трунах, А можна вимкнути, Як вимикають зіпсований пристрій. І викинути на смітник... Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже, за розуміння та відгук! ![]() ![]() ![]() Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це для багатьох країн типово - отак от живуть люди - і раптом війна.... ![]() ![]() laura1, 24.03.2014 - 00:35
![]() ![]() ![]() Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це нам - ірландцям так знайомо... ніхто не хоче війни - і раптом розумієш, що вже війна - і триває і триває - і нема їй ні кінця ні краю... І теж ідеш на війну - бо на то нема ради, бо мусиш... Сумно це все - люди ніяк не порозумнішають... ![]() Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, але надія лишається завжди... Хоч трохи... ![]() |
|
![]()
|