Сильной буть я обіцяла,
Що й сльоза не скотиться з щоки.
Далі йти вперед я мала,
Та сплелись усі стежки...
На дорозі заблукала,
Вірила усім,хто не траплявсь...
Допомоги попрохала,
Та ніхто не відгукавсь.
Скільки сил було змагалась
Втому й розпач я гонила.
Скільки часу я молилась.
Ноги в кров свої розбила...
Вибратись сама я намагалась,
Далі в путь мене звав шлях...
Та сидіти тут зосталась
Мов у клітці срібній птах.
