Скотилось сонце з небозводу.
Втопилось в річці за селом.
Земля ковтнула прохолоду.
А нічка вдарила крилом.
Запахли дивним цвітом квіти.
Роса упала, як сльоза.
Дерева стали гомоніти.
Не так вже жалить дереза.
Росою трави обважніли.
Росинки схожі на кришталь,
Як світлячки, замиготіли.
Завів мелодію скрипаль...
Туман легкий прославсь по річці.
Такий прозорий, як вуаль!
Його невидимі вервички
Тримають, щоб на дно не впав.
Неначе рай спустивсь на землю.
Життя вночі - це інший світ.
А я все думаю даремно:
Приносить щастя малахіт?
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олічка. Рада тобі! Рада, що знову можу тебе бачити на сайті, як і раніше. І так тепло стає на душі. Ти мені, ніби моя дорога сестричка! Удачі тобі, Моя хороша, у твоєму такому складному житті. Хай береже тебе Бог!
Життя вночі - це інший світ - казковий!!! Гарні спостереження, Надюшо.
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Тамарочка. Поважаю тебе за справедливість, чесність, за те, що не боїшся сказати правду, ще просто, як хорошу жінку, з якою можна поділдитися всим, знаючи, що отримаю хорошу пораду.