Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мірошник Володимир: Знову літо - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Shmigelska, 16.05.2013 - 22:36
"Тебе я чую, навіть бачу часом"-неперевершено!"А серце б’є і потихеньку плаче, Бо образ твій розходиться мов дим."-повторю попереднього коментатора, але кінцівка гарна, чуттєва, пережита. Цей твір дуже близький до моєї поезії, з вашого дозволу беру в обране. Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за високу оцінку. Стараюсь Наталя Данилюк, 16.05.2013 - 09:49
А серце б’є і потихеньку плаче,Бо образ твій розходиться мов дим.- Чуттєва лірика кохання, пронизана смутком... Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В коханні часто така субстанція, як смуток, існує.Але часто це солодкий смуток. Дякую, що не забуваєте. Людмила Дзвонок, 16.05.2013 - 01:03
"Бо образ твій розходиться мов дим..." -Май дУмку світлу і тверди щомиті: "Ми з нею шлюбним рушничком обвиті!" Зустрінешся із нею ненароком, Побачиш її близько себе, збоку, Заллється рум'янцем вона густим! Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой там тільки думки, а до рушничка ще далеко Дякую за чарівні рядочки продовження. Мірошник Володимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А тут майже "місяць на небі, зіронька сяє".Дякую за уважне відношення. |
|
|