Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Салтан Николай: Цілую губи як востаннє - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли перечитую цю роботу, то мені також подобається в першу чергу через його простоту. Приємно, що і Вам це припало до душі
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, коли створене вдається
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Юрію, за відчуття та співпереживання
aelita-t, 04.04.2014 - 10:10
Хмарами сивими,Тихо лінивими Небо ховало Печаль… Хай нещасливою Бути судилося, Я не скажу тобі: Жаль… Ти не питатимеш, Навіть не знатимеш, Чом в мене очі сумні… ……………………… Дощик по листячку... Наче намистечко, Сльози на темному склі. Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які ж чарівні, мелодійні та ніжні слова, класно !!!
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так тонко і чітко відчули мелодію того суму.Завжди приємно чути і бачити Ваш погляд на свої роботи, завжди радий Вас бачити уляна задарма, 28.01.2014 - 16:45
...не всихайте ні в якому випадку!...еслі что - свисніть,можна водичаюберезового соку прислати... гарно,хоч і сумно Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Посуха явище не постійне, все ж підуть колись дощі, а на крайній випадок можна і посилочку отримати Дякую Вам за час, який Ви приділяєте Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікаве бачення... можливо так і є , дуже вдячний Вам за розуміння
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Посохнути це ще не вмерти Дякую за оптимізм і за Ваш час, що потратили на читання моїх робіт )))
Олександр Яворський, 19.11.2013 - 14:47
На мить задумався... які ж це відчуття, коли цілуєш і знаєш, що це востаннє... що більше ніколи не торкнешся цих вуст, не відчуєш їх на смак, цілуєш і розумієш, що насититися поцілунком не в змозі, і він от-от перерветься... поцілунок на прощання — це ж такий біль, хоч і невимовно солодкий... і це відчуття, коли безнадійно шукаєш зустрічі із коханою, сподіваючись випадково її побачити прогулюючись чи їдучи у нічному покинутому трамваї... і, знаючи, що неодмінно доведеться засохнути, тримаєшся за це почуття, живишся ним, і наперекір усьому живеш... Три маленьких катрени, але стільки бурхливості і тривожності в них... браво!
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви все тонко і чітко відчули, це дуже радує, коли є розуміння і співпереживання. Радію від того, що зумів своєю роботою викликати у Вас такі роздуми. Завжди радий вас бачити і читати
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я б віддав перевагу Кока-Колі
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну це Ви мене перехвалюєте, хоча дуже приємно, коли мої роботи западають глибоко у серця читача
Юліанка Бойчук, 03.09.2013 - 13:00
Ви так гарно пишите про розлуку, що навіть в неї можна закохатися...Має бути сумно, але чомусь все одно виходить гарно і з промінчиком світла...(чи то може просто моє бачення))
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... Ви праві - розлука це сумно, але і праві в тому, що це не той сум, де потрібно сумувати він ніби осінній сум - "по-сумному веселий" (так як у Вашому вірші про осінь ) ... в ньому багато світла і тепла, але приховане
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... приємно, що розумієш, але прикро, що воно тобі знайоме близько
|
|
|