тепер у нас є майже все
всі технології новітні
та більшість з нас-ніщо,пусте,
а решта стали і ще гірші
колись давно у нетрях часу
коли ще рицарі були
Всі люди мали честь і віру
Хоч не розсудливі були
тепер у нас в родинах війни
де син посмів ударить батька
чи рідні браття між собою
ледь не до смерті ся поб’ють...
коли син матір зневажає
чи чоловік дружину б'є
вона ж його іще кохає
а він..а він все дуще бє
та гірш за все-удар у спину
тепер це норма в нашу днину
коли тебе твій кращий друг
підставить гірше,а ніж ворог
а ось про третє,про останнє
про вічне,щире про кохання
воно безсмертне в нетрях часу
та чи достойні ми його?
воно вже стільки натерпілось
воно і зради бачило,і підлісь
чого воно тільки не знає,
та все ж надію,ще плекає
до нас любов свою звертає
як мати до дітей своїх
та також в пам'ять про людей
Які життя своє відали
В імя кохання помирали,
Щоб врятувати тих,кого кохали.
