Не корюся грубості та чужій силі,
я сама іноді в жорстко агресивній манері
висловлюю свої думки,-
прямо, переступаючи розбиті черепки.
Не бачу перешкод на своєму шляху
і даремно, що весь час стою,
я ще встигну доволі сходитись.
Не здаюся в полон,
бо такі як я,
коряться тільки власній волі,
а твоїх безглуздих спроб мені доволі.
Я ніколи не дам себе гнітити,
просто так,
це поганий знак,
і я зроблю щось,
щоб звести на нівець усі твої кривди.
Страх - то всього на всього птах,
як не полетить, розчавлю, переступлю, обійду,-
ну це вже в крайньому випадку, на біду.
Я буду білою вороною,
чорні уже усім обридли,
лебеді- доволі банально
а от білі ворони - стандартні,
але класика, кажуть, вона вічна.
Знаєш, чому на тобі зупинився мій вибір?
Не знаєш? От і молодець,
я проти того, щоб спинятися на місці.
А тобі, може я й не здамся,
проте перемир*я теж часом затягуються на усе життя.
Ти як? Я ж - тільки за.
Ага... Ну ты тогда в правильное место пришла... Нас тут таких - загадочных, не с этой планетных, - в Клубе много. И каждый - целая Вселенная. Которую зачастую те, кто раньше нас не понимал, открывают для себя заново.
Незрозуміла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно спілкуватися з людьми, які тебе розуміють! Та й Всесвіт всередині, це як-не-як краще ніж простий анатомічний набір...
Перемирие длинною в жизнь?
С иногдашными военными действиями?
Будет весело - только держись!
Но ведь это тебе соответствует...
И почему ты, интересно, Незрозуміла? Или это кто-то конкретный тебя не понял? Балда, значит... В смысле - он.
Незрозуміла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже красиво вийшло!!! Дякую!
Та от, щось останнім часом почала чути, що мене ніяк не можуть зрозуміти..головне від кількох людей одночасно...от і дійсла до висновку - мабуть то я якась занадто загадкова, мабуть...
