Я знов приходжу й знову до дверІ.
Ввійду я якось м"яко, тихо, сильно.
Як проимінь дивовижної зорі.
Як той, хто ще не бачив божевільні.
Не переймайся: галасу нема.
Його не буде. Не моє то слово.
Мороз навколо. У душі. Зима.
Не тішать птахи співом світанковим.
Я трохи посиджу і вийду вже.
Ти знаєш: не люблю ходити в гості.
Моє життя - незламаний сюжет...
Тому...що виграла у долі в кості...
