Спрага.
Це дивне відчуття, яке не дає спокою.
Ти йдеш до ріки,
щоб напитись води.
І ось ти п'єш, і сам уже став рікою.
Найперше, давайте просто згадаємо жагучі відчуття які приносить нам спрага. Я хочу, щоб ми зауважили, як ми себе поводимо коли спраглі? Про що ми думаємо в цей час, які ідеї оволодівають нашою головою? Очевидним буде сказати, що всі наші думки, і дії спрямовані на те, щоб просто напитись води. Коли ми спраглі, нам нічого не потрібно окрім води. Це палке відчуття спраги повністю охоплює нас, і стає основним насущним мотивом. В такі не легкі хвилини наявність води стає для нас абсолютним щастям. Ти в пустелі, маєш декілька кілограмів золота, і жодної крапельки води. З тобою іде ще один чоловік у якого фляга з водою, але золота у нього немає. Хто з вас щасливіший?
Звісно все це залежить від ситуації, але роздуми з якими бажаю сьогодні ділитись, про трошки іншу спрагу. Про ту спрагу яка стосується кожної людини на планеті. Хочу звернути вашу увагу на одне місце з Біблії, яке власне і підштовхнуло мене на роздуми.
Амоса 8:11. “ Ось дні настають, говорить Господь Бог, і голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова! “
Мені на спогад прийшов мій старий друг, якого не бачив дуже давно. І перше, що виникло у моєму серці - це бажання поспілкуватись із ним. Почути його голос, дізнатись як він живе, що переживає. Я захотів відновити з ним зв'язок, зателефонувати йому і просто спитати як у нього справи. Пізніше я зазначив для себе, що таке відчуття також схоже на спрагу. Ці спогади допомогли мені зрозуміти, чому людина по своїй природі має спрагу до Бога, до Божого слова. А це власне тому, що Адам (наш праотець) живучи у Раю мав постійне спілкування з Богом. Постійний зв'язок, який після гріхопадіння був розірваний. Але бажання бути з Богом залишилось. Дружба, яка була від початку потребує спілкування і зараз. Паскаль у одній із своїх праць зазначив, що у середині людини є порожнє місце у формі Бога. А й справді як часто ми відчуваємо брак чогось в середині нас, брак гармонії, відчуваємо якесь внутрішнє спустошення, ненаситність. І поступово на протязі життєвого шляху ми кожен по різному забиваємо це місце. Кар'єра, гроші, хобі, постійний пошук відпочинку, тютюн, алкоголь, наркотики, цей список можна довго продовжувати. А в кінці кінців задоволення все ж таки немає. І все це тому, що коли ми хочемо пити, ми починаємо заливати у себе будь що, але не воду, все ж із надією втамувати спрагу до води.
Ми часто не можемо зрозуміти, чого нам не вистачає, часто не знаємо що це відчуття, це спрага за чимось. Це легко пояснити. Якщо б ми від народження не пили води, ми б ніколи не змогли дізнатись що таке хотіти води. Ми б думали, що це звична річ, звичне відчуття, і так має бути. Але насправді якщо ми маємо якусь фізичну спрагу, то в світі обов'язково є те що в тамує її. Та якщо ця спрага не з цього світу, то і те що може втамувати її, не в цьому світі.
Хочу сказати, що я також не особливий у цьому питанні. І я, також відчуваю цю спрагу. Мені також часто не вистачає чогось у середині, не вистачає задоволення духа, не вистачає гармонії, не вистачає дружби з Богом. Задаючи собі запитання про те, чи це погано відчувати спрагу, отримав однозначну відповідь. Цю відповідь сказав Христос під час проповіді на горі:
Матвія 5:6.“Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть .“
Не складно стає зрозуміти, що наявність спраги у наших серцях, це признак того, що не все ще втрачено. Спрага - це признак надії, признак життя. Коли ми відчуваємо спрагу і при цьому ж таки, не обманюємо себе, що її немає, коли не обманюємо її чимось іншим. Ми автоматично концентруємось на тому, щоб втамувати її. І ми шукаємо. Спрага призводить нас до активності, і тільки активність спонукує нас робити перший крок. Активність сама по собі, уже є першим кроком. Підкріплюючи цю тему, хочу разом з вами перегорнути Євангеліє від Матвія на два розділи в перед, і пересвідчитись про те що, хто шукає той знайде.
Матвія 7:7. “Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;”
Справа лише в тому, де ми шукаємо і які методи використовуємо для того, щоб знайти шукане. Шукаємо задоволення в тому, що руйнує. Вірності - у тому, що не постійне. Любові - у тому, що може принести лише страждання. А Христос Ісус каже:
Івана 7:37.“...Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!”
Питання спраги на мою думку сьогодні важливе. Але важливе лише у тому випадку коли ми відчуваючи спрагу і будучи чесними перед собою, приймаємо рішення шукати втамування, а не обманюємо самі себе. Актуальне тоді, коли ми не згоджуємося з тим, що все нормально. Не згоджуємося з тим, що ми все життя так живемо і давно звикли. Але тоді актуальне, коли ми шукаємо Джерело, і знайшовши п'ємо з Нього.
Добре відчувати спрагу, добре шукати правди. Спрага дає нам рух, дає нам поштовх до життя. Ця тема сильно розгорілась у моєму серці, і для кращого розуміння, я задався питанням. Які синоніми можна підібрати до слова - “спрага”? Першим, і в моєму випадку останнім на думку мені спало слово - “тяга”. Останнім воно стало тому, що це слово спричинило в мені масу роздумів і асоціацій.
Надалі мене найкраще зрозуміють ті, хто дома мають її. Або ті, хто хоча б раз мали справу з нею, або ті хто добре знають фізику. Про що ж я глаголю? Про звичайну пічку, яка опалюється дровами. Ви запитаєте мене: Про що ти говориш? До чого тут пічка? Відповіді на ці запитання я надіюсь ви зараз самі і знайдете. А тепер все ж давайте повернемось до нашої пічки, і подумаємо: що потрібно, щоб ця пічка добре функціонувала? Тобто, що потрібно щоб в ній добре горів вогонь, адже це її основна функція? Логічно буде сказати, що найперше - це потрібно, щоб піч була зроблена за всіма правилами. Звісно я не пічник (майстер по виготовленню печей), але якесь загальне розуміння маю. Отже, в пічці обов'язково має бути відповідно високий димохід, відповідної товщини канали без перешкод, для проходження диму. Також в самому відділі де горить вогонь, має бути достатньо місця. І ще для зручного користування, пічка має бути обладнана спеціальним відділенням для збирання відходів після згорання(попелу). Все ніби перераховано.( ну звісно не забути, про сухі дрова). Ми згадали про обов'язкові речі при будуванні печі, але чи не цікаво чому вони важливі? Чому не можна цим знехтувати? А це все тому, що для горіння потрібен кисень. І власне, для того щоб в пічці горів вогонь, вона має бути збудованою так, щоб до вогню був добрий доступ повітря. Простими словами це і звучатиме так: у пічці має бути тяга (повітряна). Всі ці вище перераховані, обов'язкові положення при будуванні пічки, власне і забезпечують їй потік повітря. Висновок тут простий, без тяги не буде вогню. А для тяги потрібно дотриматись елементарних речей, які обумовлені фізичними законами природи. Все це можливо корисно знати кожному, навіть можливо комусь і цікаво, але ж яке це має відношення до нашої, як не як духовної теми? А відношення є. Я б хотів, щоб ми прирівняли наше серце до вище згаданої печі. І пороздумували про ці всі процеси в контексті нашого нутра і відносин з Богом. Як і в печі, у нашому серці горить вогонь, що символізує нашу енергію, радість, наявність ідеї, любов, щастя. І як не дивно горіння нашого внутрішнього вогню також залежить від якихось процесів. Коли ми говорили про піч, то згадали, що всі ті елементарні речі які потрібні для тяги, обумовлені фізичними законами природи. Як не дивно, але створюючи нас, Бог також установив якісь закономірності, не тільки на фізичному, але і на духовному рівні. Отож як тільки димохід нашого серця піднімається вверх, як тільки ми дивимось на щось більше у нашому серці з'являється тяга. Як тільки канал нашої печі без жодних перепон, тяга набирає сили. Як тільки місце де горить вогонь розширюється, як тільки ми розширюємо своє серце для сприйняття, для почуттів, для рішень, одразу тяга зростає. Коли двері до печі відкриваються, то залишається тільки вкинути туди дрова і запалити їх. І коли ми відкриваємо серце Бог поміщає в наше серце слово, і запалює його суттю. І ось вогонь горить, то для того щоб він не згас, для того щоб тяга не пропала, залишається тільки відкривати дверцята для того щоб була змога вкинути дров. Залишається доглядати за пічкою, постійно очищати її канал, і постійно виймати накопичений попіл.
І ось ти сьогодні підняв своє серце до Бога, збудував канал відносин з Ним, відкрився, і Бог помістив у твоє серце Своє слово, помістив у твоє серце любов. Пильнуй про те, щоб твоє серце залишалось цілим, канал чистим, і пильнуй, щоб ті речі які у відносинах з Богом починають бути звичкою, ті слова які стали завченими, мертвими, які перегоріли, краще щоб вони були забрані як попіл із печі.
Як висновок, я думаю багато говорити не треба. Треба робити. І радіти за ту спрагу яку маємо, і не старатись її згасити, але навпаки сказати у молитві:
Господи нехай буде Воля Твоя.
Нехай в серці моєму буде життя.
Хай палає у ньому Твій вогонь,
хочу пити сьогодні з Твоїх долонь.
Амінь.
ID:
396353
Рубрика: Інше
дата надходження: 29.01.2013 05:55:05
© дата внесення змiн: 29.01.2013 05:56:55
автор: Степан Бойчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
