Так хочеться потрапити під дощ...
Хай змиє сіль з моєї рани...
Тільки він мені співчуває,
Розуміє мене як ніхто...
Адже для мене життя- це ніщо...
Так важко стриматись, поплакати...
І самотність замінить мій дощ,
Він теж сумний і заплаканий,
Співчуває мені як ніхто...