Так хочеться потрапити під дощ...
Хай змиє сіль з моєї рани...
Тільки він мені співчуває,
Розуміє мене як ніхто...
Адже для мене життя- це ніщо...
Так важко стриматись, поплакати...
І самотність замінить мій дощ,
Він теж сумний і заплаканий,
Співчуває мені як ніхто...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364432
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Sofa Koshka