невдала трансплантація штучних посмішок
викликає відторгнення твоїх слів.
царювання нудоти схоже на вбивство,
коли бунт починається пошепки.
зона відчуження розширює територію впливу,
звільнюючи внутрішні простори.
я копаю в собі траншеї мовчання
аби дарувати щораз смерть і пробачення.
все здається таким спокійним та холодним
навіть у стін зупинилось серце,-
мене в стіні зупинено якось зненацька,
в мені потрощено усі оборонні стіни...
крізь щілини вкритих бетонним попелом вен
намагається пролізти паразитичне світло.
воно засліплює покинуту сліпоту
і починає рахунок захмарених міст,
крадучи зародки неба що починає темніти.
випльовує на мене неперетравлені рештки снів,
обережно начиняє мою тілесність голками,
а потім оплакує її енну кількість годин.
залишається непроявлена плівка важких роздумів,
майже знищена імітованою оазою звичності.
чужерідний спокій зростається мов поламана кістка
в горлі нового дня...
*фонова композиція –
Djinn «Troubled Sleep»
