Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Люба Василик: Коліс помірний стук… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Михайло Плосковітов, 29.04.2012 - 09:16
..нехай лунає, але про інші теж не забувай, щоб смуток довго не сидів на місці
Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі Вам, Михайле а смуток не сидить на місці, він поїхав кудись разом із потягом та його мелодією... Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро вдячна за відгук це все поїзди, навіюють роздуми Артур Сіренко, 26.04.2012 - 00:46
Легка меланхолія.... рідкісні переживання для нашого експресивного і божевільного часу...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 23.04.2012 - 09:10
ДИВОВИЖНЕ СПЛЕТЯННЯ РЕАЛІСТИЧНОГО І СИМВОЛІЧНОГО! ЖИТТЯ - ЦЕ СПРАВДІ ШВИДКИЙ ПОЇЗД І ГОЛОВНЕ - ЦЕ НЕ ПРОПУСТИТИ СТАНЦІЮ СВОЮ...
Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі Вам за такий філософський глибокий відгук
Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємно, що цей вірш викликав у тебе такі чудові асоціації
Олеся Шевчук, 22.04.2012 - 22:44
ідеш кудись у поїзді і цей стукіт потім залишаться з тобою ще на довго.засинаєш десь поза межами цього,і здається що їдеш і їдеш. відчуття таке гарне) і дивне) Молодчинка ти моя вмієш ти словом зачарувати Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой, сонечко, ти так відчуваєш мої рядочки.... знаєш, я коли приїхала додому, то мені цілу ніч здавалося, ніби я знову в поїзді...це справді надзвичайне відчуття.. дякую тобі Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а я щойно з потягу спасибі за візит |
|
|