Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Смайлики - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Innessanew, 13.04.2012 - 23:40
Неперевершено! Безпосередньо, тонко, мило і душевно... І про смайлики, і про людей...
Наталя Данилюк, 10.03.2012 - 23:41
…І обійнявшись, як малятка,Між манюпусіньких квіток, Сидять два милих янголятка В оазі смайликів-зірок... -ой,як мило!.. Я й сама часто використовую цих жовтеньких колобків,щоб підкреслити свої емоції... Гарнюще! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 10.03.2012 - 14:12
ДЯКУЮ, ЛЕСЮ, ЩО ТИ МЕНЕ РОЗУМІЄШ. МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ТИ БАЧИШ БІЛЬШЕ І ГЛИБШЕ, НІЖ Я ПИШУ І ВИКАЗУЮ СВОЄ...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 10.03.2012 - 14:02
ЛЕСЮ, ЛЮБА, Я ОБОЖНЮЮ СМАЙЛИКИ!!! ВОНИ ДУЖЕ КРАСНОМОВНІ І ПОТІШНІ!!!МІЙ ВІДГУК СПРАВДІ ДИВНИЙ, ПОБІЧНИЙ ЕФЕКТ-ЕМОЦІЯ-РОЗДУМИ. ІНОДІ ЧИТАЮ ОДНЕ, А БАЧУ ІНШЕ. І ІНШІ ТАКОЖ ПОМІТИЛИ, ЩО МОВА НЕ ПРО СМАЙЛИКИ... АЛЕ ТАК БУВАЄ ЧАСТО, АВТОР ВКЛАВ ОДНЕ, А ЧИТАЧ ВИЙНЯВ ІНШЕ. САМЕ ТОМУ Я Й СКАЗАЛА, ІНОДІ МИ СЛІПІ, КОЛИ ЧИТАЄМО ЧУЖІ ВІРШІ... НЕ ЗАВЖДИ ЧУЄМО ІНТОНАЦІЮ І НЕ БАЧИМО ІСТИНУ... А ЩЕ ЧАСТО ЧУЄМО ТІЛЬКИ СЕБЕ... ІНОДІ ВПЕРТО БАЖАЄМО ПОЧУТИ ТІЛЬКИ ТЕ, ЩО НАМ ПОДОБАЄТЬСЯ... ЦЕ НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ СТОСУЄТЬСЯ ТВОГО МИЛОГО ВІРША І ТЕБЕ, ЯК АВТОРА І ЛЮДИНУ... СКОРІШЕ, ЦЕ РОЗДУМИ ПРО МЕНЕ І МОЄ ЖИТТЯ... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю, та ні! Я з Вами абсолютно згодна! По-іншому й бути не може... Ми - різні, а отже й сприймаємо все по-різному! У білому - насправді надзвичайно багато відтінків! І - то прекрасно, що сприйняття в нас різне. А, що у кожного своє - то ж не можна на світ дивитись через чужу призму, адже тоді не буде кожного з нас...Дякую Вам сердешно за всі-всі щирі роздуми вголос... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам... Хорошого настрою, незалежно від настроїв смайликів! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, тут сплавів багато...То, давай переносити на свіже повітрячко? оптимист, 10.03.2012 - 11:50
в них є кохання, сміх і плачуява, подив, захват, щастя, і безліч сонячних порад як підіймати настрій вчасно... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Браво! Так воно і є... Дякую... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оу, файно дякую... і смайликами теж...
Калиновий, 10.03.2012 - 11:03
У вірші є позиція автора щодо відомого явища.Проте не у слайликах. словах чи інших засобах. Того не обминути, бо увесь світ рухається тими коліями... Біда у духовному зубожінні, небажанню думати перш ніж писати чи говорити, небажанню почувати і відчувати біль і радість ділити з іншим. При цьому спосіб не має такого вирішального значення. Про неадкватність як варіант патології, чи хворобливу залежність - тут не йдеться. А смайлики то дитяча забава і не більше. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, як серйозно, п.Ютий.. Погоджуюсь з Вами... Сама деколи грішу запізним думанням, то ж - натура невсидлива А щодо дитячості... Невербальні способи інформації відомі здавна і малюнками-знаками користувались завжди! Ви ж знаєте...
Валя Савелюк, 10.03.2012 - 10:57
а й справді -- для чого слова... виразні смайлики, передають емоції... симпатичний вірш Ваш... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п.Валю... А, може, то - такий техногенний поворот до минувшини?...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогий Світаночку! Дякую сердешно за цей смайликовий сплеск! Хай всі хмурасики піднімають кутики доверху...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 10.03.2012 - 10:31
ЧУДОТВОРНО! САМЕ ТАК І Є - ХВОРОБЛИВА ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД КОЛОБКІВ, Я ВЖЕ МОВЧУ ПРО НЕАДЕКВАТНУ РЕАКЦІЮ НА СЛОВА... ЗАНАДТО МИ ВРАЗЛИВІ У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ, ТОМУ ЩО КРІМ СЛІВ, НАМ ЩЕ ТРЕБА БАЧИТИ ЖИВІ РЕАЛЬНІ ОЧІ, РУКИ І ВУСТА, ЩОБ БУЛО ПОРОЗУМІННЯ, І ЗВІСНО МАЄ БУТИ АЛЕКВАТНОЮ ЛЮДИНА І МУДРОЮ ДУША!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До смайликів може бути найрізноманітніше ставлення: від унеможливлення висловитися без них і до буремного обурення щодо такої безглуздої "колобковості"... Та інколи, вони й справді здатні підсилити значення слів, згладити, піднести, обійняти, пригріти... Чи не так, люба Консуело?...
|
|
|