Серед високих гір,
Де темна пуща дика,
Там близько хмар і зір
Країна невелика.
Тут вічні скали,
Камінь, первісна вода,
Стрімкі високі перевали,
Сосни бурштинова сльоза.
Живуть тут люди добрі, чесні,
Гуцули щирі і палкі,
Навкруг лиш гори, ліси вічні:
Смереки, сосни, ялиці...
Там хатка гуцула в скалі,
В безмежнім небі беркути,
В горах високих оселились
Орли і люди, мов брати.
Назвали Грамотним село.
Гуцули грамотні, учені,
І завжди грамотним було,
Бо вчились вдома, в школі, в храмі.
Читати вчилися у школі,
А серцем - у природи,
Але найбільше почерпнули
У Господа господі.
Серед високих гір,
Де темна пуща дика,
Там близько хмар і зір
Країна невелика.
