Цей цикл, данина пам’яті моєму батькові Буй Івану Гавриловичу, який в юному віці був насильно разом з іншими вивезений по “ вербовці ” в Німеччину з с. Янчинці , Деражнянського р-ну, Кам’янець-Подільської обл.,(тепер Хмельницької) Україна.
Так написано в Альбомі, який розпочато 18 квітня 1943 р. в м. Саарбріккен в Німеччині на границі з Францією. В цьому Альбомі записані вірші, пісні молодих Остарбайтерів з Поділля. Їхня туга за рідним домом, за Україною ( не СРСР ). В віршах описано їхні поневіряння в лагерях на чужині, дорога до Німеччини і сум за домом. Цей Альбом був дуже дорогий моєму батькові, адже зберігаючи його там можна було попасти з лагера в концлагер. Та батько провіз його через всі границі вертаючись додому і зберіг. Хоча й за Радянського Союзу за такі вірші могли посадити до буцегарні на довго. Тепер Альбом зберігаю я.
Вірші вписані різними почерками, може не дуже рифмуються, але я не поміняю ні однієї букви, ні однієї коми цих вистражданих віршів, які мають право на те , щоб бути почутими нащадками в вільній Україні, яку вони любили понад усе.
Пісня
про любу, цвітучу Україну.
На ставу ставочку плавають качата,
Ой виходять замуж молоді дівчата,
Ой виходять замуж в такі тяжкі рочки
Ой, як їм здається як плетуть віночки.
Як плетуть віночки і музики грають
В далекій Росії з окопів стріляють і снаряди рвуться
Брати кров проливають, сестри віддаються.
Котрі хлопці вдома, як мак процвітають,
А котрі на фронті з голоду вмирають.
Як нам Бог дасть війна закінчиться,
Війна закінчиться вожді помиряться
Хлопці поприходять, листи поприносять,
Листи поприносять з чорними хрестами.
Котрі хлопці живі додому приходять,
А котрих немає , в землі спочивають.
Жінки та дівчата сльози проливають
У неділю рано о восьмій годині
Приїхали німці на новій машині
Розбили Україну на дві половині.
Першу половину то забрали німці,
Другу половину забрали руминці.
Чи ви хлопці спали, чи ви в карти грали,
Що ви Україну без бою віддали ?
Ой ми не спали і в карти не грали
Но ми Україну без бою віддали.
Наші командири пили та гуляли
Цвітучу Україну без бою віддали.
Україно люба, Україно мила
Багато ти дівчат без хлопців лишила.
Україно люба, Україно мила
Багато ти жінок без мужів лишила.
Україно люба, Україно мила
Багато ти дітей посиротила.
19-ХІІ-43 город Саарбріккен. Х.Г.
