Я не знаю, з якої пори
Пісня-ніченька почалась,-
Шебуршать крадії до зорі,
Комашиний спiває князь?
Я хотів би ні про що
Довго-довго так розмовлять,
Запалить сірника, плечом
Розбудити ніч і в полях
Розкидати уперту тінь
Шапку вітряну, що гніте;
Розпорошити дрібно синь,
Де пшоно стоїть золоте.
Щоби крові німий зв'язок
Через вік протягнуть один,
Щоб буяв у яру бузок,
І лунав трав сухих дзвін.
--------------------------------------------
Я не знаю, с каких пор
Эта песенка началась, -
Не по ней ли шуршит вор,
Комариный звенит князь?
Я хотел бы ни о чём
Ещё раз поговорить,
Прошуршать спичкой, плечём
Растолкать ночь, разбудить,
Раскидать бы за стогом стог,
Шапку воздуха, что томит;
Распороть, разорвать мешок
В котором тмин зашит.
Чтобы розовой крови связь,
Этих сухоньких трав звон,
Уворованная нашлась
Через век, сеновал, сон.
Цікавий переклад...Є ще "ляпи" - "плечом" правильно - "плечем"...
А "пшоно золоте" - це прикрасило вірш, краще ,ніж в оригіналі "тмин..."
А взагалі, Ви справились з важкою справою: перекладом О. Мандельштама на українську.
привет,хотелось бы более приближенного к мысли стихотворения и в этом я более чем солидарен с Натальей Годун.Мне(опять таки)кажется,что виной всему спешка
J. Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нет, просто я так его чувствую... Не люблю буквальности, главное - ощущение!
1. орфографія... 2. останні два катрени - надто багато втрачено, як на мене... образ "уворованная нашлась"? чим ви його замінили, я не бачу рівної сили у ваших образах тут...
1. орфографія... 2. останні два катрени - надто багато втрачено, як на мене... образ "уворованная нашлась"? чим ви його замінили, я не бачу рівної сили у ваших образах тут... 
