Я не знаю, з якої пори
Пісня-ніченька почалась,-
Шебуршать крадії до зорі,
Комашиний спiває князь?
Я хотів би ні про що
Довго-довго так розмовлять,
Запалить сірника, плечом
Розбудити ніч і в полях
Розкидати уперту тінь
Шапку вітряну, що гніте;
Розпорошити дрібно синь,
Де пшоно стоїть золоте.
Щоби крові німий зв'язок
Через вік протягнуть один,
Щоб буяв у яру бузок,
І лунав трав сухих дзвін.
--------------------------------------------
Я не знаю, с каких пор
Эта песенка началась, -
Не по ней ли шуршит вор,
Комариный звенит князь?
Я хотел бы ни о чём
Ещё раз поговорить,
Прошуршать спичкой, плечём
Растолкать ночь, разбудить,
Раскидать бы за стогом стог,
Шапку воздуха, что томит;
Распороть, разорвать мешок
В котором тмин зашит.
Чтобы розовой крови связь,
Этих сухоньких трав звон,
Уворованная нашлась
Через век, сеновал, сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265877
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2011
автор: J. Serg