За туманами песня чудится,
за далекими, на закате дня,
все пройдет как сон, да забудется,
не кружи тоска, не морочь меня..
Не ходи дождем, по следам моим,
у двери не вой ты волчицею..
поднимая ввысь, предрассветный дым,
по росе пройдя, колесницею..
И тепло зари, от меня не прячь,
я по радуге, все равно пройду,
не гневись тогда, маята-палач,
когда твой топор..украду..
Це чисто хороша, бардівська пісня. Уявіть собі. Надвечір"я, багаття, друзі, гітара.Ех...
Едкий дым создаёт уют.
Искры тлеют и гаснут сами.
Пять парней о любьви поют,
Чуть охрипшими голосами.
ця чудова пісня після прочитання Вашого вірша прийшла мені на згадку з такої тепер далекої юнності.Спасибі Вам.
Венская відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно, якщо, хоча б на мить,у спогадах...мромайнула юність ))