Осінь, подруго, справжня та вірна,
Що ти плачеш дощем за вікном?
На землі, що до болю знайома та рідна
В ніч, коли усі сплять тихим сном.
Я не сплю, бо не можу я спати
Чи це правильно гаяти час?
Знаю, що ранком вставати,
Але сум на душі та печаль...
Осінь, скоро прийде зима
І так буде зажди, з року в рік.
Та чи буду я знову одна
В нескінченості плиності днів? ...
