Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: alla.megel: ДИКТАТУРА КУХАРІАТУ (Із циклу "Провінція") - ВІРШ

logo
alla.megel: ДИКТАТУРА КУХАРІАТУ (Із циклу "Провінція") - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ДИКТАТУРА КУХАРІАТУ (Із циклу "Провінція")

«Кухарка зможе керувати державою», – давно забута цитата забутого, на щастя, вождя. Чим більше заглиблюєшся у зміст висловлювання, тим більше розумієш закономірність наслідків такого управління. Чого ж дивуватись, що у спадок від партії кухаріату ми отримали країну-розвалюху, кухню, де у холодильнику вішаються голодні миші. Кухарка – не професія, а психологія. Люди з психологією кухарок управляли державою, саме тому таким важким і небезпечним є наше «розлучення» із СРСР, що канув у минуле. Вони керували наукою, і саме їм ми завдячуємо перерозвиненим «провійськовим» напрямком і недорозвинутою, наприклад, медициною. Вирішували, як і чому вчити дітей, тому у школі на уроках біології і досі вивчається теорія походження людини Дарвіна, про яку сам сер Чарльз сказав у кінці життя «маячня». А тих, хто був не згоден, відправляли з очей подалі: у психушку, у ГУЛАГ, а то й ... Те, як ми зараз живемо, те л...но, із якого потроху вибирається країна – спадщина диктатури кухаріату. Воно, може, й швидше можна було б вилізти, однак кухарська психологія – річ живуча, нею, як гниллю просякнуте наше буття, вона гальмує рух вперед, заважає вільно дихати і мислити.
Нещодавно, підвозячи мене з роботи додому на новенькому «джипі», мій знайомий (кандидат економічних наук і бізнесмен) голосно посигналив літньому не дуже ошатно вбраному чоловікові.  
- Мій сусіда, – відповів з усмішкою на мій запитальний погляд, – щиро вважає, що на «джипах» можуть їздити тільки злодії або вбивці. 
- Але ж ти нікого не вбив?
- Та я і не крав, – сміється, – однак переконати не зміг, як не намагався.
Ось Вам, шановний читачу, принцип психології кухаріату №1: бізнесмен дорівнює злодій, заможний бізнесмен – вбивця. Спробуйте переконати такого собі «кухаря» чи «кухарку» в тому, що статки можна мати цілком законним, так би мовити, мирним шляхом. Після надцятого аргументу, присягаюсь, вам прийде на ум цитата з Біблії про бісер та свиней.
	Молода сімейна пара Коваленків (назвемо їх так) має одного гарненького розбишакуватого малюка. Дитинка росте під наглядом мами і двох закоханих бабусь у повному матеріальному достатку. Однак, сімейство вирішує у два з половиною роки віддати дитинча у садочок.
- Навіщо? – питаю, – у вас що глядіти нікому?
- При чому тут «глядіти нікому»? – дивляться на мене, як на дурненьку, – дитині потрібен колектив.
Навіщо? Хто сказав? Де логіка? Маленькій дитині потрібні тато і мама, – ось це логічно.
Ось Вам і принцип кухаріату №2: усі повинні збиватись у зграї, пардон, колективи. Бажано ще однаково одягнутись, ходити строєм і співати патріотичних пісень, – такий собі тотальний піонерський табір. Чи не піонерський… Наступним етапом, звичайно, буде стинання голів усім, хто «не в ногу». Індивідуальність серед «кухарів» суворо заборонена. А я дивлюсь на листячко на дереві, на хмари в небі, на квітки на леваді і не знаходжу двох однакових екземплярів, – все – у одному, ексклюзивному, все по-своєму гарне і цінне. Отже, напрошується висновок, Творець тяжіє до індивідуальності. А хто тоді – до уніфікації? 
	Дві сусідки у маршрутці розмовляють про вступ дітей у вузи. Одна запитує:
- А Ваша куди?
- Та куди там поступати?! – обурюється друга, – у нас же ні зв’язків, ні грошей. Зараз же без блату та хабара нікуди не проб’єшся, згодні? – це вже до мене.
Ні, не згодна! Тільки цього року троє близьких мені дітей вступили до гарних Київських вузів на бюджет без хабара і блату, – учились у школі відмінно.
	Уловили принцип кухаріату №3? Для того, щоб чогось досягти у житті потрібен блат і хабар. Якщо немає блату, нічого й пхатись: старатись, учитись, ризикувати, прагнути чогось кращого. Яка гарна «відмазка»! Нею можна виправдати лінь і небажання прикладати хоч якісь зусилля, щоб зробити своє життя бодай трохи кращим. Ще чого! Це «власті», президент, рада повинні робити наше життя гарним, ситим, зручним, – а від нас нічого не залежить. 
	Розформовуючи свій невеличкий трикотажний цех, моя знайома запропонувала малозабезпеченій сусідці з трьома малими дітьми в’язальну машину хорошої фірми. Грошей не просила, поставила умову: я дам нитки, а ти зв’яжеш певну кількість чоловічих шапок (в’язати я навчу безплатно) – і машина твоя – можеш заробляти, та й дітям одежину зв’яжеш. Сусідка подумала і відповіла «ні». Бо вона підрахувала (увага!), що, продавши ці шапки, моя знайома виручить за них більше грошей, ніж коштує машина. Випадково розмову почула інша сусідка і попросила віддати апарат їй на тих самих умовах. Своє рішення пояснила так: потрібну кількість шапок я зв’яжу за два місяці, а на таку машину не зароблю й за два роки. Ось Вам принцип кухаріату №4: «кухарі» завжди рахуватимуть ВАШІ гроші. Тоді як нормальним людям властиво рахувати свої.
	У нашому місті (не скажу «за всю Одесу») дуже важко знайти гарного продавця. Навіть, якщо зразу людина взялась добре працювати, згодом наступає такий собі «облом». Я розповіла одній симпатичній продавщиці, як би можна було зробити виторг у магазині більшим, і почула у відповідь:
	– Вони й так НА МЕНІ добрі грошики заробляють!
Моєму здивуванню не було меж, адже господиня платить цій жіночці набагато більше, ніж заробляють продавці у нашому місті. Тим більше, я прекрасно знаю, як потрібно працювати господині, щоб заплатити таку зарплатню вчасно. При всій моїй симпатії до продавщиці (хоч ця симпатія після останньої розмови й поблякла), тут має місце наступний, №5, принцип «кухарів» і «кухарок»: при будь якій оплаті його праці, кухаріат завжди  почуває себе експлуатованим. По барабану «кухарці», де беруться ті гроші, які вона отримує щомісяця при будь якому розкладі бізнесу господарів, вона завжди буде переконана, що саме вона своєю «важкою», «непосильною» (бо, погодьтесь, мало кому по силах випити за день вісім - дев’ять кружок «мак кави») працею годує мироїдів – хазяїв. Переконати, що все відбувається навпаки так само неможливо, як у випадку із «джипом». Невдячність – типова риса кухаріату.
	Кожного ранку, йдучи на роботу, я зустрічаю на вулиці одного бомжа. Він ще молодий. Жахливо вбраний і на вигляд досить злий, суне пару пакетів із пляшками й страшенно лається. Зрозуміло, хочеться обійти його подалі і пошвидше. А от сьогодні я вперше прислухалась до того, що він говорить сам до себе. Вжахнулась, з якою ненавистю і якими словами він кляне тих, хто позалишав пляшки. При чому, хоч він і допиває недопите, найбільше він ненавидить тих, хто залишає пляшку напівпорожньою. Я подумала собі: по логіці кухаріату, ця людина зла, бо голодує і не має де жити. А по логіці нормальній? Може, тому що цей чоловік такий злий і ненависний, йому й ніде жити, нічого їсти і ніхто його не любить? 
	Ми такі злі, тому що голодні і бездомні? Чи наша не облаштованість у цьому житті – результат нашого «кухарського» образу мислення? Ось де питання! 
P.S. Термін «диктатура кухаріату» належить російському поету Євгену Євтушенко.
                                                             29.05.2009

ID:  240216
Рубрика: Проза
дата надходження: 10.02.2011 21:15:09
© дата внесення змiн: 10.02.2011 21:15:09
автор: alla.megel

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ясмина Горич
Прочитаний усіма відвідувачами (1453)
В тому числі авторами сайту (21) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Гіркі думки про нашу дійсність... 12 22 22 23
 
alla.megel відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, пане Вячеславе, думки чимраз гіркіші. Хоч валізи пакуй.
Дякую Вам за дружбу! 16
 
Артур Сіренко, 29.08.2012 - 14:56
Глибокий аналіз явища. Цікаві думки. give_rose
 
Кухарки рулили...
Тщательно скрываемые нашими властями и прессой данные о ВВП на душу населения по паритету покупательной способности.Автор использовал данные МВФ, ЦРУ, Мирового банка. Данные будут дополняться. Отсюда видно потерю 20 лет в развитии России и Украины.Особенно характерно сравнение Украины и Испании, примерено равных по территории и населению.
Это цена перехода к капитализму, на задворках которого наше место.

ВВП НА ДУШУ НАСЕЛЕНИЯ ПО ППС России и других стран
в долларах США
----------------------------------------------------------------------------------------
Страна 1913 1938 1970 1989 2007 2008 2009 2010
----------------------------------------------------------------------------------------

Украина 1488 2150 5569 9303 7832 7300 6400 6600
---------------------------------------------------------------------------------------
Испания 2255 2022 7291 10500* 25500 30000 29600
---------------------------------------------------------------------------------------
Россия 1488 2150 5569 10326 10845 14500 15000 15000
---------------------------------------------------------------------------------------
ГДР(бывшая) 11000 -- -- -- --
----------------------------------------------------------------------------------------
Италия 2507 3244 9508 15500 29000 30000 29600
----------------------------------------------------------------------------------------
Япония 4760 20000 36000 34000 33900
-----------------------------------------------------------------------------------------
Белоруссия 12000 13800
-------------------------------------------------------------------
 
alla.megel відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Голубчик-Комуняка, у нас с Вами есть коллосальное отличие - мы по-разному судим о действительности: Вы - по-мужски, я - по-женски. Вы по-мужски обобщаете, а я по-женски дотошно индивидуальна. Не берусь говорить "за всю Одессу", но моя на редкость, блин, хорошая память не дает забыть нищету и беспросветность как результат построения социализма. Мою нищету, а не богатство и могущество государства, в котором я жила. Улавливаете разницу? Об этом, кстати я пишу в очерке "Я не розумію"
 
Борода, 11.02.2011 - 00:02
12 12 12 12 12
Як і попередні, добре вивірені і серйозні роздуми, хоча є і спірні питання. Хоча б дитсадок. З однобокістю нашого дошкільного виховоння і навіть упередженістю згодний, але проаналізуйте такі фактори, як становлення дітей серед собі подібних, що згодом добре помагає їм адаптуватися у шкільні норми. В час, коли молоді батьки роблять собі успішну кар"єру, чи попросту вимушені багато працювати, щоб прогодувати своїх чад - дитсадок, погодьтеся, їм в цьому досить допомагає. Та й в Європі (а я зараз в Португалії) дитячі садки користуються немалою популярністю, бо не кожна сім"я може дозволити собі сімейного вихователя. Причому одівають дітей з однієї групи у одинакові халатики, щоб не погубились. Просто садки ці не політизовані і дітям з самого малку не насаджують якусь ідеологію, не вчать "кухаріату". give_rose give_rose give_rose
 
alla.megel відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Біда наших садків до цього часу - матеріалістична ідеологія. Наше життя (до того, поки ми починаємо самотужки формулювати свої принципи) будується на дитячих стереотипах. Це добре знали радянські політологи, вибудовуючи систему дошкільного й шкільного виховання. Я - колишній вчитель, пішла зі школи, коли почали "збиватись" цінності, казати дітям стало нічого, але аналізую минуле, й приходжу до висновку - сильні були ідеологи - куди там теперішнім. Сьогодні дивлюсь, як мій віруючий син болісно ламає ті стереотипи - й серце кров"ю обливається. Якби дітей змалку вчили прислухотись до Бога, - то хай би й у садочку.
 
ЧИТАВ ПОЕЗІЇ ЄВТУШЕНКА.... give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: