слухай, а ти часом не ангел?
я якось-то бачила тебе з четверга на п"ятницю
мені знайомі твої риси, руки... і навіть фаланги
я цілувала їх... і губ багряницю
слухай, ну тільки не смійся
я ж бачу часто сни такі... трохи віщі
я не мольфарка, звісно ж, не бійся...
бери глибше чи швидше вище
ти посміхаєшся? думаєш я дурепа?!
ну , будь ласка, не торкайся волосся
я відчую і все розвіється,
а так не можна... не треба
так ось, я якось-то бачила апокаліпсис
в міській лікарні, вікно, другий поверх
мобільний кричав - звонив один псих
шукав на Менсона кислотний ковер
і я заснула. і наснився ти. такий, як зараз -
стомлений і глибинний, чимось навіть мій
хоча не в цьому справа. я не така зараза
що присвоює з перших хвилин. просто з"явилось "ми"
ну і потім... усе сталось - я про риси, і руки, й фаланги
дуже реально: і відчуття і графіка( майже 3D)
ніхто не ділив нас на вік, статуси, ранги...
просто ми були в пустому НІДЕ...
так-от сонце... ти часом не агнел?
о ні, в них як раз і є ранги!
Це саме в нас є вибір, вибір розвитку душі.
Наталка Тактреба відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вони не закохуються за рангами і статусами. вони просто сидять на піристих і вгадують наступний колір веселки.для мене образ ангела залишиться таким, як у дитячії Біблії - милі пупсики. а не юнаки зі списами....