Я не сама, але самотня,
Та не боюся бруду й плям.
Зі мною поряд – шепіт жовтня.
Шукаю справжній віри храм.
Невже загублена вже стежка
В країну мильних бульбашок?
А все вмістилося на флешку
В два гігабайти? – Просто шок!
Чомусь таке все швидкоплинне,
А ми марнуємо життя.
Живем по справжньому – хвилини...
Не знаєм віри, каяття...
Бажаєм гроші, гроші, гроші...
Ну а про душу, хто згадав?
Чи пам’ятає хто хороше?
Чи бруду лиш великий став?
Навіщо жити так? – Питаю.
Кому ви молитесь щодня?
Всі хочуть втрапити до раю?
Чи вигідно продать життя?
Как точно сказано, ведь на флешку может поместиться вся история любви в фотографиях, все дела при жизни и т.д.
Лично я на рай не претендую, и думаю надо жить и не бояться ни Дьявола, ни Бога!
V.A. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так! Багато може вміститися на флешку...скоро і життя люди будуть вміщати... Дякую за коментар