Ти не побачиш жодної сльози,
Я не заплачу, я ж бо чоловік.
У бік розлуки нахилились терези,
А я хотів, щоб в зовсім інший бік.
А я хотів, щоб біля твоїх ніг,
Схиляючись, стояти на колінах.
Пробач мені, за те, що не зберіг.
І ти і я, ми у самотніх стінах.
Та чи тобі так сумно як мені,
Від того, що не поруч ти і я?
Твоє ім’я я пишу на вікні,
Чи пишеш ти моє ім’я?
