Я схиляюсь перед вами, люди!
Я вклоняюсь вам знову і знов.
І чи можна на хвильку забути
Вашу працю, натхнення, любов.
Очі ваші – прекрасні озера.,
І захоплення мудреців.
Українці – і в місті, і в селах
Це натхнення поетів й митців.
Щире серце ваше бездонне,
Думи ваші – дзвінкі пісні.
Ніжні звуки і милі розмови
Щирі, смілі та чарівні.
Я пишаюся, мамо-Вкраїно,
Що з такими людьми я живу.
І повторювать можу постійно
Що я вірю у нас і люблю!
