Моя ж ти
ненько Україна,
Ти ледь зіп’ялася
на ноги
І вже вперед
пішла сміливо
Шукати простору,
дороги.
Вчителів,
ой як багато скрізь.
Всі дуже хочуть
поучати.
Одні кажуть:
«Ти сюди не лізь»,
Другі не хочуть
з нами грати.
А тут ще і ті,
що на верху,
Гетьманчуками
хочуть бути.
З людьми своїми
грають гру,
Щоб тую
булаву здобути.
Та схаменіться
різні блоки,
Вона ж молода,
мов те дитя,
Ваші
необачливі кроки,
Не дають
бажаного життя.