Навмисно вбитi почуття
Знайшли свiй спокiй в домовинi.
Жорстока рiч таки – життя…
Закрило серце в темнiй скринi.
Жорстока рiч таки – життя…
Серпанком вкриється волосся.
Твоє весілля… Але я
На ньому лиш в почесних гостях.
Твоє весілля… Але як
Твій голос янгольський почую –
Розквітне квітами сміття,
Що на могилі тій сумує.
Розквітне квітами сміття…
Букет троянд – червоних маній,
Що пронесу я крізь життя,
А подарую не коханій.
Що пронесу я крізь життя?
Невже лиш спогади минулі?
Про ті великі почуття,
Що так раптово промайнули…
Про ті великі почуття,
Що гинуть й досі в домовині,
А замість них лише сміття
Дарую всім своїм «єдиним»…
(2009)
