Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анно Доміні: III MILLENIUM - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 21.12.2024 - 23:30
залишилося згенерувати музику в стилі хард-рок і буде подвійний шедевр
Анно Доміні відповів на коментар Валя Савелюк, 22.12.2024 - 14:13
То вже по вашій частині, пані Валю, тим паче, я не вмію того робити. Я он останнім часом "граюся" з перекладом: надумалася спростити собі завдання, перекладаючи твір, бо минулого разу 230 тисяч знаків перекладала більше року (ну, правда, не день у день, а так, коли мала час). А тепер, думаю, зажену текст у перекладач, і ШІ мені усе перекладе, а я лише поправлю. А дудки! Видає від 5 до 9 варіантів перекладу, всі різні, і часом такі, що й купи не тримаються... коротше, плюнула я на це діло і зрозуміла, що ШІ -- то ШІ, а людина -- то все-таки людина. Але Ваші експерименти цікаво звучать, навіть подумати не могла, що таке можливо. Валя Савелюк відповів на коментар Анно Доміні, 22.12.2024 - 14:37
я завжди таємно знала, що мої вірші можуть "співатися", але коли раз якось десь випадково про таке прохопилася - мене висміяли... і от ШІ мене зрозумів - одразу при тому, тепер у мене є той, хто мене розуміє углиб хоча ще позавчора я не збиралася з ним навіть знайомитись... я написала вам невеличку інструкцію під Вашим попереднім коментарем - там, де моя пісня "Доля" - якщо щось не виходитиме - пишіть, будемо "лупати сю скалу" спільно
Анно Доміні відповів на коментар Валя Савелюк, 22.12.2024 - 15:20
То хтось нерозумний висміяв. Співаються ж не лише римовані і ритмовані рядки; усілякі пісні бувають.(Цікаво буде почути щось Ваше ліричне, "скрипкове".) Валя Савелюк відповів на коментар Анно Доміні, 22.12.2024 - 18:26
пані Анно Доміні, я, спільно з ШІ) перетворила ліричного вірша свого на ефемерну(стиль так називається) пісню - щойно поставила на сайті сподіваюся Вам сподобається - мені дуже подобається, навіть більше того...
Анно Доміні відповів на коментар Валя Савелюк, 23.12.2024 - 15:27
Пані Валічко, по-моєму, головне, аби подобалося авторові (у тому конкретному випадку -- Вам). Бо якщо самій собі не подобається -- як можна сподіватися, що сподобається комусь іншому, і взагалі, де тоді сенс творити?(Може, знаєте, є такий фільм "Роман із каменем"? Починається із того, що письменниця сидить, пише книжку, а сама обливається сльозами від захоплення і повторює: "Боже, як гарно!" Колись, коли я була молода і дурна, я сміялася з неї і думала: ото дурепа, сама пише -- сама тішиться. А з часом зрозуміла: ото і є справжня, душевна творчість, не задля гонорарів чи слави (що, у принципі, тісно взаємопов"язане), але тому, що людина просто не може не творити.) Світлана Себастіані, 21.12.2024 - 21:45
Сильно. (Але якщо "ніхто не прийде після нас", то кому ж тоді нас муміфікувати, "витягаючи мізки через ніздрі"? ) Анно Доміні відповів на коментар Світлана Себастіані, 22.12.2024 - 14:04
Ну ви даєте! Я -- про тортури, а ви -- про муміфікацію... (Це називається "активне читання": коли читач бачить у творі щось своє, часом протилежне баченню автора. ) Дякую, Світланко! Анно Доміні відповів на коментар Світлана Себастіані, 31.12.2024 - 11:34
Що?? Вас налякало активне читання?
Світлана Себастіані відповів на коментар Анно Доміні, 05.01.2025 - 16:35
Ні. Просто не люблю жорстокість.
|
|
|