Плисти на русалках
В настоянках-бранках,
Бурбонську лілею тягти.
З ніжніших відтінків
Кручене колінко,
Кому,як не долі нести!
Душа переможця
Стомилась, заснула,
Прокинулась знову в ніде -
Фіалки, карета,
Cтріла серпантину,
Буття неквапливе й бліде…
О! де ти, Одетта! -
Шукаючим марно
У хвилях швидкого життя -
Велике й кошлате
Густе й незугарне
Мов тіло за мить до гниття.
