Звичайно, гарні є поети.
Але й бувають псаки.
Що хвостиком виляють, як підкормлені собаки,
Що владі руки лижуть і заригане обличчя,
Й на пузі повзають, для них таке годиться.
На то й живуть поети, щоб думку свою мати,
І владу, в тілі чорному тримати,
А не хвалить її нізащо й догоджати,
Та ще і зад закаканий лизати.
То, от такі не лебідь, а обскубана ворона,
Що підібгавши хвіст і тулиться до трона.
І про таких ще кажуть Люди,
Такі писаки - лизоблюди .
Ну а поет, чи журналіст всує не хвалить владу,
А робить все, щоб у Державі було все до ладу.
В. Небайдужий.
Лютий 2024.
згідна, так є. 
